Біля витоків слов’янської писемності

   

. Мово моя, як барвінок духмяна, 

Пахнеш м’ятою влітку і хлібом землі. 

Срібно й легко іскришся своїми піснями, 

Ти вогниста і щира, як мрії мої. 

Ллється, як річка, то тиха, то бистра,

 Слово чисте й прозоре, як ранком роса. 

Створена Богом мова для нашої пісні.

 Мово! Гордість моя, моя вічна краса. 

В пісні чарівній сміюся і плачу,

 Бо вирує життя в ній, немов водограй.

 В своїй мові я чую, в словах її бачу

 І поля, і криниці, і рідний мій край. 

     День слов’янської писемності і культури нагадує нам сьогодні про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної мови, яка по праву вважається однією з найбагатших і найкрасивіших мов планети.

               

історія книги бібліотекар олексіївська зош from olena maytak