28 жовтня – 72 річниця визволення України
Саме у цей день у 1944 році було покладено кінець поневоленню нашої землі німецькими нацистами, злодіянням, що чинили загарбники на території України.
40 місяців палала земля України – з 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року.
За роки окупації та бойових дій Україна зазнала величезних втрат: населення її, в цілому, зменшилося на 14,5 млн. людей, понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл були зруйновані, внаслідок чого безпритульними залишилися близько 10 млн. мешканців, понад 16 тис. промислових підприємств – цілковито або частково знищені.
Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %.
Після чотирирічної окупації фашистами країна перетворилася на суцільну руїну. Та нарешті закінчився цей смертельний поєдинок. Щасливими були ті, кому випала доля залишитися живим, щоб побачити мить довгожданої Перемоги.
До 72-річчя визволення України від нацистських загарбників у вестибюлі школи організовано
книжкову виставку "Шляхами подвигу і слави".
книжкову виставку "Шляхами подвигу і слави".
Захід "Україна у вогні 1941-1944"
"Україна у вогні 1941-1944"
На заході презентувала книжкову виставку
"Нас пам'ять кличе у роки війни"
До деяких книг запропонувала учням переглянутибуктрейлери
І живуть у пам'яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
В. Симоненко
Усе далі відходять в історію грізні роки Другої світової війни. Щороку дедалі менше серед нас ветеранів. Зростають, йдуть у життя вже онуки і правнуки молодих солдатів того жорстокого лихоліття.
Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають ветерани, з їх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури, воєнних пісень і не дає змарніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом.
Пам'ять про наших героїв непідвладна часу. Обов'язок нинішнього покоління - бути гідними продовжувачами справи переможців.
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
В. Симоненко
Усе далі відходять в історію грізні роки Другої світової війни. Щороку дедалі менше серед нас ветеранів. Зростають, йдуть у життя вже онуки і правнуки молодих солдатів того жорстокого лихоліття.
Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають ветерани, з їх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури, воєнних пісень і не дає змарніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом.
Пам'ять про наших героїв непідвладна часу. Обов'язок нинішнього покоління - бути гідними продовжувачами справи переможців.
Комментариев нет:
Отправить комментарий