Голокост — масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає «всеспалення», інше значення — катастрофа).

 60 відсотків єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.

 Дату 27 січня обрали не випадково, саме цього дня у 1945 році війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим (Аушвіц-Біркнау), через який пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйона людей, 90 відсотків з яких були євреї. До 27 січня (дня звільнення) в таборі залишалося всього 7 тисяч в’язнів. Десятьма днями раніше війська СС вивезли з табору більше 60 тисяч виснажених людей, десятки тисяч з них загинули під час цього «маршу смерті».

 Усього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

 На виконання резолюції Генеральної асамблеї ООН і з дотриманням відповідних рекомендацій Ради Європи в Україні здійснюється дослідження та вивчення цих трагічних подій.

 Для українського народу символом нацистського злочини перед людством є трагедія в Бабиному Яру, який став всесвітньо відомим як місце масових розстрілів цивільного населення, що здійснювалися німецькими окупаційними військами в 1941 році. Зараз на території Бабиного Яру розташовуються декілька пам’ятників і меморіальних комплексів жертвам Голокосту.

 Пам’ять про мільйони невинних жертв спонукає українців робити все можливе для недопущення будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості. Ми запалюємо свічку пам’яті всім євреям, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, щоб вшанувати 11 мільйонів людських душ, які були знищені за наказом Гітлера, Гімлера, Геббельса, Геринга – це вони перетворили на пустелю цілі краї та області, зруйнували сотні міст, спалили десятки тисяч сіл

 22 січня  Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії. якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаннями дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».

    Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.

  Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

   Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.